cайт з технічних причин тимчасова не працює                               Меню

Головна

Адміністрація школи Профспілка
  • Колектив
  • Методичні об'єднання
  • Виховна робота
  • Майстерня вчителя
  • Учням
  • Батькам
  • Наші досягнення 
  • Органи самоврядування 
  • Бібліотека
  • Соціально-психологічна служба
  • Харчування
  • Оздоровча робота
  • Охорона праці та безпека життєдіяльності
  • Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти
  • Форум школи
  • Зворотній звязок
  • Фотогалерея Карта сайту Про нас
  • вересень 2017
  • жовтень 2017
  • листопад 2017
  • грудень 2017
  • Hавчальний портал «Shkola.ua»
  • Виконавчий комітет Нетішинської міської ради
  • Відділ освіти Нетішина
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • ДНЗ №2 "Казка"
  • ДНЗ №9 "Пролісок"
  • Офіційний сайт
    Нетішинської ЗОШ I-III ступенів №4

    Головна

    Фотогалерея

    Карта сайту

    Вакансії

    Про нас

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0



    Психологічна готовність дітей до навчання


    Вступ до школи є однією з найважливіших подій у житті дитини. Оскільки сьогодні багато дітей починають навчання не з семи-, а з шестирічного віку, виникає багато проблем і запитань. Тому виникає необхідність знати психологію шестирічного учня, адже різниця між такими дітьми величезна 
    За визначенням психологів, шість років - початок активності механізму уяви, відображення неіснуючого. Дитина, яка діє самостійно, постійно перебуває у стані «польоту». Книги, ігри, танці, спритні рухи - усе насичене гармонією, яку ця маленька особистість намагається опанувати власноруч. Гармонійна психомоторика сприяє особистісному розвитку, допомагає пізнавати навколишній світ і себе як частину світу, що сприяє розвитку дитини.
    У шестирічок механізм уяви домінує над усіма іншими. Дитина виконує величезну роботу, створюючи фантастичні образи, і живе в казковому світі. Тому завдання дорослих, особливо вчителів і батьків, які намагаються не приборкати цей механізм творчості, розвивати та вивчати його. Отже, заздалегідь, до вересня, починається підготовча робота із прийому дітей до першого класу. Зміст цієї роботи відображений у відповідних наказах і постановах Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти та науки Київської міської держадміністрації, яким педагогічний колектив керуватися в організації цієї роботи. 
    Мета дослідження: визначити готовність дитини до шкільного навчання; вивчити індивідуальні психологічні особливості дитини, рівень шкільної зрілості; виявити дітей, які потребують особливої уваги до свого розвитку, забезпечити з перших днів їх перебування у школі індивідуальний підхід до них; скласти індивідуально-психологічну картку на кожну дитину; розробити конкретні рекомендації батькам, учителям із розвитку чи активізації окремих психічних процесів. 
    Індивідуальні особливості дитини, відповідність розвитку психічних процесів її віковим нормам свідчать про «шкільну зрілість» шести- і семирічок. 
    Дуже довго вважалось, що критерієм готовності дитини до школи є рівень її розумового розвитку. Л. Виготський визначив, що готовністю до шкільного навчання є не стільки кількісний запас уяв, скільки рівень пізнавальних процесів. 
    Запропонована програма ґрунтується на ствердженні Д. Ельконіна про те, що при вивченні дітей у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку «діагностична схема має включати діагностики як новоутворень дошкільного віку, так і початкових форм діяльності наступного періоду» та об'єднує чотири етапи визначення готовності дитини до школи: загальна, інтелектуальна, мотиваційно-вольова, особистісно-психологічна. 
    Загальна готовність 
    Загальний стан здоров'я: ріст, м'язовий тонус, зір, слух; дрібна моторика руки, графічні вміння («Графічний диктант» Д. Ельконіна); нервова система: ступінь збудження та врівноваженості; розвиток ігрової діяльності; зорово-рухова та зорово-моторна координація (тест Керна-Йєрасика) 
    Інтелектуальна готовність 
    Рівень розвитку арифметичних умінь (тест В. Торосун); рівень розвитку механічної пам'яті (тест Д. Векслера); аналітико-синтетичні вміння («Прогресивні матриці Равена»); фонематичний слух і словниковий розвиток (тест В. Торосун); уміння встановлювати послідовність подій, рівень уваги (тест Д. Векслера); навченість (тест Т. Вітцлака); творча уява (тест Т. Вітцлака); розвиток креативних умінь. 
    Мотиваційно-вольова готовність 
    рівень мимовільності (методики Керна-Йєрасика та Д. Векслера); 
    рівень довільності(ті самі методики); 
    бажання відвідувати школу (методика «Так і ні»). 
    Особистісно-психологічна готовність 
    форми мислення (тест Т. Вітцлака); 
    основні уявлення про природні та соціальні явища (тест Т. Вітцлака); 
    короткочасна пам'ять; 
    саморегуляція; 
    емоційний стан. 
    У залежності від вибору тієї чи іншої концепції готовності дитини до шкільного навчання обираються основні її критерії та підбираються методики для їх діагностування. Але слід пам'ятати, що показниками готовності дитини до шкільного навчання виступає комплекс якостей і характеристик, які свідчать про досягнення в розвитку дитини. Ці показники слід розглядати як діагностичну основу навчальної, розвивальної та виховної діяльності вчителів уже в першому класі. За підсумками визначення готовності дитини до навчання у школі складаються картки, зразок яких дається в додатках до програми. 
    Результати готовності дитини дозволяють: 
    конкретно визначити спрямованість навчання; 
    отримати дані для здійснення індивідуального підходу до дитини в навчально-виховному процесі; 
    скомплектувати спеціалізовані та диференційовані класи. 
    Під час прийому дитини до школи необхідно створити оптимальні, затишні, комфортні умови, які би сприяли спілкуванню з дитиною та батьками; варто подумати над розташуванням меблів у приміщенні приймальної комісії. 
    Модель «коло» є ідеальною формою для бесіди, в якій бере участь ціла група (дитина, члени комісії, батьки). 
    Співбесіду можна проводити за таким планом: 
    Створення психологічної атмосфери. 
    Бесіда з дитиною. 
    Виконання завдань дитиною. 
    Заповнення анкет батьками. 
    Спостереження за дитиною. 
    Бесіда з батьками. 
    Заповнення карток. 
    Узагальнивши результати діагностики дітей щодо їх готовності до навчання, психолого-педагогічна комісія рекомендує. 
    Батькам: 
    записати дитину до першого класу; 
    відкласти початок навчання на рік; 
    проконсультуватись у логопеда, невропатолога і т. ін. 
    Учителям: 
    здійснювати індивідуальний підхід до дитини з урахуванням виявлених особливостей її підготовки; 
    користуватись корекційними вправами, які розраховані на підвищення рівня володіння дитиною певних умінь. 
    Адміністрації: записати дитину до спеціалізованого або диференційованого класу. 
    Але найголовніше - провести правильну розмову з батьками, заспокоїти їх, якщо рівень підготовленості дитини не відповідає вимогам школи, дати порад та рекомендації. 
    Програма комплексного підходу до розв'язування проблем шкільного життя дитини 
    Програма «Комплексного підходу до розв'язання проблем шкільного життя дитини» розроблена для перших класів і розрахована на збереження психологічного здоров'я дитини (психодіагностика-спостереження-корекція), тому що головною умовою збереження психологічного здоров'я школяра є така організація навчального процесу, яка сприяє розвиткові особистості школяра на кожному етапі. 
    Як стверджував Д. Ельконін: «Узагалі підхід до окремого періоду розвитку в дитинстві не можна розглядати вузько прагматично - як підготовку до наступного етапу розвитку. Усе відбувається якраз навпаки. Перехід до наступного, вищого етапу розвитку готується та визначається тим, наскільки повно прожитий попередній період, наскільки визріли ті внутрішні суперечності, які можуть розв'язуватися завдяки такому переходу». При цьому слід ураховувати, що всі етапи дитячого розвитку є цінними, і для збереження психічного здоров'я школярів не можна прискорювати перехід дітей з одного ступеня розвитку на інший. 
    У нашій програмі це враховується. У програму закладений принцип ампліфікації (збагачення, підсилення, поглиблення) дитячого розвитку. Це значить - не пригнічування природної активності, а наповнення матеріалу змістом, який найбільше сприяє розвиткові. 
    Оскільки перший клас - це перехід дитини на новий, більш високий рівень життя з більш високими критеріями оцінювання поведінки, відносин та самоорганізації, це нове соціальне середовище, яке відкриває для себе кожна дитина, і пристосування до якого потребує певного адаптаційного періоду. 
    Поняття «соціальної адаптації» визначається сучасною психологією як процес пристосування людини до умов нового соціального середовища та формування: 
    адекватного сприйняття навколишньої дійсності й самого себе; 
    здатності до праці й навчання, до організації дозвілля та відпочинку; 
    здатності до самоорганізації; 
    здатності до зміни поведінки відповідно до рольових очікувань інших. 
    Діти, які в першому класі успішно адаптуються до нових соціальних умов і без надмірних потрясінь увійдуть у шкільне життя, удало виконуватимуть поставлені перед ними завдання, отримуватимуть задоволення від участі в навчальному процесі, надалі успішно навчатимуться в середній і старшій школі. Тому ми багато уваги приділяємо адаптаційному періоду в житті дитини та подальшому спостереженню за її особистісним розвитком. 
    Програма для першого класу складається з двох напрямів. 
    визначення розумового розвитку дитини, емоційно-вольової сфери, готовності до взаємодії та спілкування з учителями й однокласниками з урахуванням попереднього тестування при прийомі до школи та протягом першого семестру. 
    поглиблене вивчення особистісно-соціальної сфери учнів. 
    Далі більш детально будуть розглянуті ці напрями роботи. 
    1-й клас 
    Перший напрям програми - визначення розумового розвитку дитини, емоційно-вольової сфери, готовності до взаємодії та спілкування з учителями й однокласниками (протягом першого семестру). Програма розрахована на індивідуальне та групове обстеження. 
    Мета: навчити дітей безконфліктно адаптуватись до школи, попередити неврози та дезадаптацію. 
    Зміст 
    Визначення рівня адаптації першокласників до школи: методики, що розраховані на індивідуальні обстеження. 
    Методика «Графічний диктант» Д. Ельконіна, що дозволяє діагностувати розвиток довільності (уміння слухати, розуміти та точно виконувати вказівки дорослого, використовувати зразок). 
    Методика «Так і ні» (модифікація відомої дитячої гри «Так» і «ні» не говорити») визначає розвиток довільності в дітей. 
    Методика «Виключення зайвого предмета» (на картках). Дані, отримані за допомогою цієї методики, дозволяють зробити висновки про володіння дитиною операціями узагальнення й абстрагування, про здатність виділяти суттєві ознаки предметів та явищ. 
    Методика «Будиночок», яка дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватись у своїй роботі на зразок, уміння його скопіювати, виявлення довільної уваги, абстрагування, сенсомоторної координації та тонкої моторики руки. 
    Вербальний тест Керна-Йєрасика, який визначає рівень інтелектуального розвитку учня. 
    Методика «Доброзичливість», яка перевіряє довільну увагу, пам'ять. 
    Анкета на вивчення шкільної мотивації ставлення до школи. 
    Ці методики використовуються на першому етапі роботи з учнями. Розпочинаючи з вересня поєднуються діагностики вербальних і невербальних здібностей учнів. Також використовують методики, які розраховані на групове обстеження. 
    Діагностика інтелекту за допомогою тесту Гудінаф-Харріса або тест Керна-Йєрасика - малюнок чоловічої фігури по пам'яті. 
    Методики Еткіна «Тест відношень між кольорами». 
    Набір методик дає можливість вивчити особливості структури інтелектуального розвитку як кожного учня, так і класу в цілому. 
    Другий напрям - вивчення особистісно-соціальної сфери учнів, їх особистісних особливостей, а саме: 
    Тест особистісної адаптації («Школа тварин»). 
    Методика Липкіної «Три оцінки», мета якої визначити учнів із заниженою самооцінкою. 
    Методика визначення типів труднощів у першокласників О. Венгера та М. Гінзбург для визначення учнів із підвищеною тривожністю, несформованістю навчальної діяльності. 
    За допомогою вказаних методик збагачуються знання про особистість кожної дитини, визначають шляхи для максимального забезпечення її всебічного розвитку. За підсумками діагностичного обстеження після кожного етапу проводяться батьківські збори з питань адаптації (грудень) та педконсиліум з проблеми «Психоемоційний стан першокласника в період адаптації» (грудень). 
    Профілактична робота. 



    Отже, дезадаптація п'ятикласників - об'єктивно існуюча індивідуально-психологічна проблема, дослідження й корекція якої необхідні для нормального самопочуття та успішного навчання учнів у школі.